Водоспад біля Батьківщини-Матері? Де зелений корпус Університета Шевченка? Хто жив у Домі Булгакова? Зібрали для вас цікаві факти про Київ, що доповнюють ілюстрації Олександра Шатохіна. Він зробив їх спеціально для колекції подарунків Gifty «Неймовірний Київ» і доповних новою, в травні 2022 року. Містичний, старовинний, трушний, контрастний неймовірний, непереможний — таким бачить Київ художник.
Невеличкий дисклеймер: цей матеріал готувався восени 2021 року. Тоді столиця була спокійною та трохи меланхолійною, тому ми вирішили зачекати та приурочити його до дня Києва.
Та попри воєнний стан пропонуємо прогулятися Києвом — побачити, що змінилося, а що залишилося як раніше.
Київ Містичний: Дім Булгакова
Постать Булгакова нині контроверсійна. Тому співробітники літературно-меморіального фонду наразі займаються переосмисленням музею, його значення та подальшого майбутнього. Основні вектори інтересів: історія садиби, видатні кияни та мистецькі вечори. Бо у цьому будинку жив й Олександр Кошиць — відомий український диригент та етнограф, завдяки якому світ дізнався про «Щедрика» Миколи Леонтовича та інші музичні твори нашої країни у світових гастролях.
З нетерпінням чекаємо оновлений музей за адресою Андріївський узвіз, 13!
Київ Мистецький: Пейзажна алея
Пейзажна алея мала б бути частиною архітектурно-історичного заповідника, але стала яскраво-психоделічним сквером з приголомшливими видами на місто. Тут розташовані мозаїки та скульптури на честь «Аліси у Дивосвіті» Льюїса Керролла. Саму Алісу, Блакитну Гусінь та Чеширського кота можна знайти на дитячому майданчику алеї.
Окрім «пейзажної», її також називають «алеєю художників» з безліччю відомих у місті артоб'єктів. Один з найбільш впізнаваних навіть за межами України, – людина з велетенською краплею на обличчі, – скульптура Назара Білика «Дощ». Вона про зіткнення людини з природою та навколишнім середовищем загалом.
Київ Красивий: каштани
Що б не коїлося, а природу не спинити. Каштани як і раніше цвітуть у травні та радують око.
Каштан — символ Києва. Він став ним за часів УРСР і щільно укорінився у сприйнятті міста.
Існує декілька версій щодо його появу та розповсюдження містом. Одні кажуть, що він був завезений з Будапешту ще у 18 столітті, другі — що їх висадили на честь приїзду Миколи I у 1842, треті розповідають про відставних офіцерів 1812 року, що привезли рослину з Європи.
Київ Музичний: Південний міст
Південний міст — то київська «Золота Брама». Хоч веде вона на Позняки, а не у Сан-Франциско. Саме звідти кожного дня прямує безліч людей на роботу з лівого берега. Дорога не з легких: треба встигнути на потрібну маршрутку, спромогтися туди влізти та витримати чимало часу у заторі в супроводі улюбленої радіостанції водія.
Тут є й дещо чарівне — троси-струни у тумані, що ведуть кудись у невідоме…
Це уособлення музичного життя столиці. Саме тут відбуваються концерти відомих виконавців та масштабні фестивалі: Atlas Weekend, BraveFactory, Upark Festival, Laboratorium, Річковий рейв та День вуличної музики. Щоб їх відвідати люди приїжджають зі всієї України та навіть з-за кордону.
Поки що цього року неочікувані (але вкрай приємні) концерти Києва відбувалися у метро. На жаль, не завдяки акустиці, а через безпеку.
Київ Тусовочний: Монумент Незалежності
Якщо всі дороги ведуть до Києва, то більшість з них пройде через центральну площу. А на ній він — Монумент Незалежності. Це тріумфальна колона висотою 61 метр, на якій стоїть Оранта України — Берегиня з калиновою гілкою.
На ілюстрації Олександра Шатохіна ця статуя тримає музичний програвач. Саме під цим монументом щовечора збиралася молодь, щоб спілкуватися, слухати музику, танцювати, або просто зустрічатися для продовження пригод у столиці — у чисельних барах та ресторанах, кінотеатрах та торгових центрах, на виставках та фестивалях.
Тут до опівночі могли грати відразу декілька вуличних музикантів, чиї пісні зливаються у шум разом зі звуками машин та галасу людей.
Воєнний стан вносить корективи у дозвілля та повсякдення. Тепер це здебільшого територіальна оборона та волонтерство. Але кав’ярні, магазини, кінотеатри та бари потроху оживають щоб запустити економіку країни.
З початком комендантської години місто стихає. Його спокій боронить ЗСУ.
Київ Трушний: колорит стихійної торгівлі
Неподалік метро частенько зустрічаються колоритні персонажі — продавчині з яблуками, капустою, квашеними огірками та гілочками калини. Ніхто не знає звідки вони приходять та куди йдуть. Завжди завзято пропонують свої нехитрі товари, які зробили або виростили власними руками, бо ж саме їх не вистачає перехожим тут і зараз! Ні штрафи, ні мороз, ні дощ їм не заважають. Кияни до них звикли як до невіддільної екосистеми міста. А для іноземців це своєрідний колорит.
Війна теж не налякала цих відчайдушних людей. Ба навіть більше — у період дефіциту магазинів вони стали справжнім порятунком.
Київ Смачний: Київський торт
Лідер київських сувенірів вже понад півстоліття й досі не зіпсувався :)
Офіційно роком народження кондитерської візитівки столиці вважається 1956. Подейкують, що рецепт з’явився випадково, внаслідок помилки на виробництві – неуважний працівник забув поставити збиті вершки у холодильну камеру на ніч, а зранку аби приховати, що недогледів, приготував з ними крем для торта.
Київський торт і досі готують за рецептурою того року. Хіба що горіхи кеш’ю замінили на фундук і арахіс, а білковий крем – на вершково-масляний.
Київ Туристичний: Контрактова площа
Поділ — улюблене місце Києва Олександра Шатохіна.
Це один з найстаріших районів, в якому завжди вирувало життя, чиїм центром була торгівля. Тут розташовувався річковий порт, а з кінця 18 століття щорічно проводились міжнародні ярмарки. Власне, сама назва “Контрактова площа” виникла через численні торговельні домовленості, які укладалися прямо на місці, у Контрактовому домі.
На Подолі збереглося чимало довоєнних будівель та особливий дух старого міста.
З 2017 року туристичною візитівкою Подолу стало Колесо Огляду, що прибуло з Парижа. На ньому можна подивитися вид на набережну, Труханів острів, Пішохідний міст та дахи навкруги. Ідеальне місце для побачення!
Київ Контрастний: Історичні будівлі із сучасним колоритом
Цю будівлю ви точно впізнаєте, бо таких, як вона, безліч. Збудовані на початку XX століття, а то й раніше, будинки модернізують хто як може: добудовують кімнати та балкони, змінюють колір фасаду, декорують двір лебедями з шин та парканчиками з пляшок. І багато-багато реклами.
Саме так, гармонійно та не дуже, у Києві поєднується історичний спадок та прагнення до комфорту та затишку. А ще — безпеки, завдяки заклеїним скотчем вікнам.
Київ Спокійний: Парк Шевченка
Парк названий на честь Кобзаря, як і університет навпроти. Його ще називають «Зеленим корпусом КНУ» (за аналогією Червоного та Жовтого поряд). Парк заснований у середині 19 століття. На місці Шевченка тоді стояв Микола I, якого знесли свого часу більшовики.
У парку Шевченка є місце поза часом — столики для шахів та інших подібних ігор. Його ще називають «садочком». І це феноменально, бо у час діджиталізації та соціального дистанціювання люди продовжують зустрічатися з однодумцями, хай навіть незнайомими. Атмосфера серед столиків тиха, гравці зосереджені, глядачі уважно спостерігають за партіями.
Цікава історія появи цього місця. Азартна діяльність у СРСР була заборонена, тому жагу до суперництва втілювали у настільні ігри — карти, нарди, доміно, шашки, шахи. Такі куточки для розваг будувалися майже у кожному місті, проте збереглося їх дуже мало.
Зараз життя у парку вирує як раніше. Тільки замурований пам’ятник нагадує про воєнний стан.
Київ Старовинний: Пам'ятник засновникам Києва
Знаменитий пам'ятник у не надто туристичному місці — вулиця Лаврська на набережній Дніпра. Це човен з фігурами легендарних засновників Києва — Києм, Щеком, Хоривом та Либіддю. Він розташований на набережній Дніпра, неподалік станції метро «Дніпро». Завдяки розташуванню можна легко уявити, що вони прямо зараз пливуть річкою.
Важливе нагадування, що Київ — древнє місто з багатою історією, і всім нам є чим пишатися! Хоча зараз його не побачиш як раніше — його теж було замуровано для захисту.
Київ Химерний: Дім з химерами
Його ні з чим не сплутаєш! Дім з химерами спроектований архітектором Владиславом Городецьким у 1901-1903 роках. Свою назву отримав за безліч скульптур реальних та казкових істот із цементу у стилі модерн. Зі сторони театра Франка будівлю видно усі шість поверхів, а от з Банкової вулиці — лише три.
У свій час він настільки вразив публіку, що обріс декількома байками. Наприклад, що архітектор втратив розум через смерть доньки, й тому фасад прикрашений такими химерними скульптурами. Та поява екзотичних тварин — ознака стилю ар нуво, любов архітектора до мисливства та своєрідна «реклама» цементу, що на той час був новинкою.
За століття будинок встиг побувати й комуналкою, і ветеринарною клінікою, і лікарнею. Зараз це резиденція президента, де приймають надважливі рішення для нашої країни.
Цікава деталь на ілюстрації — кава. Останніми роками кавова культура стрімко розвивалася у столиці, і місць, де можна скуштувати якісну та смачну каву дуже багато. Часто її беруть на виніс та продовжують прогулянку містом або поспішають у справах.
Відкриті навіть під час війни кав’ярні — оази спокою та приємної буденності. Бо простий ритуал — кава з тістечком — тримає на плаву багатьох містян (в тому числі авторку цього матеріалу).
Таким Київ побачив та намалював Олександр Шатохін, а Gifty зробив так, щоб це бачення розділило багато людей — кияни, гості столиці та навіть ті, хто ніколи тут не бував.
З цими ілюстраціями ми випустили плакати, листівки та календар. Вони стали основною частиною колекції «Неймовірний Київ». А у травні 2022 року Олександр Шатохін доповнив її ще однією влучною ілюстрацією.
Київ непереможний: Батьківщина-мати
Висока та войовнича, Батьківщина-мати ніби теж стоїть на варті столиці.
В історії появи сталевої пані є декілька цікавих деталей. Монумент мав бути вкритим сусальним золотом, на одязі вигравіювані воєнні сцени, а у підніжжя — функціонувати водоспад. Таким його бачив архітектор Євген Вучетич, що вже мав досвід у створенні подібних скульптур в СРСР.
Але радянські реалії та смерть майстра внесли деякі корективи у план. Естафету проєктування передали Василю Бородаю. Він був не в захваті від надмірної войовничості “матері” і пропонував покласти до рук щось замість меча — то чашу з вогнем, то лаврову гілку, навіть дитину.
Влада зупинилася на мечі, проте скорченному. Що, звичайно, також породило немало жартів та байок. Наприклад, що його вкоротили на прохання Митрополита, бо не гоже мечу бути вищим за символ миру — дзвіниці Києво-Печерської Лаври. Або просто щоб літаки об нього не чіплялися. Справжня причина ж суто практична — довший меч міг не витримати вітру.
Місце для Батьківщини-матері обрали ідейне та стратегічне. Саме тут була основа фортифікаційного укріплення Печерського монастиря, а масштаб монумента дозволяє побачити його всім, хто прямує в на правий берег незалежно від транспорту — в літаку, поїзді чи на машині. Зараз він знаходиться на території меморіального комплексу «Музей Великої Вітчизняної Війни».
Монумент входить до п’ятірки найвищих у світі — 102 метри.
Ось такий Київ — неймовірно цікавий, самобутний, подекуди сповнений секретами та неочікуваними історіями.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Сподобалося бачення міста Олександром Шатохіним?
Лови знижку -15% на всю колекцію «НЕЙМОВІРНИЙ КИЇВ» за промокодом KYIV до 31.05.22
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Авторка матеріалу: Ірина Ночна
