Відверта, іронічна та, безперечно, неймовірно талановита Надя Кушнір розповіла про те, чому обрала шлях художниці, що було до і буде після Гуся, як бути успішним ілюстратором сьогодні в Україні, поділилась своїми власними секретами успіху й дала настанову художникам-початківцям.
Занурьтесь з нами в світ Наді і її персонажів!
Про становлення як художника
Надя, коли ти зрозуміла, що будеш художницею?
Я просто не могла інакше. Я знала, що так правильно і зробила свідомий вибір. Мені дуже подобалося малювати в дитинстві, але не було кому водити мене на малювання, а потім я вирішила, що піду по стопах брата (він у мене великий молодець і мені постійно хотілося бути не гіршою). І аж в 2009 мене батьки віддали на малювання. Я не можу згадати, чому так вийшло, але вони буквально змусили і сказали: “Іди!”. І я почала вчитися в Академії Дизайну у Львові. В 2010 я вже вступила до Академії Друкарства. При тому, що я вступила на державні місця на фізику і математику, пішла на платне на художника-графіка:)
Талант - природнє чи здобуте у твоєму випадку? Чи творча в тебе сім‘я?
Мій батько радіофізик-експериментатор, дідусь був професором фізико-математичних наук в університеті ім. І.Франка у Львові, бабуся була заслуженою викладачкою фізичних наук, мама закінчила прикладну математику і працювала програмістом, брат програміст… Математика - це творчість, звичайно, але єдина, напевно, хто мав хоч якесь відношення до творчості - це бабусина сестра, вона була головною актрисою Донецького театру. А так, наче ні.
Я не можу сказати, що точно маю талант, бо це якось так, наче хвалити себе і запевняти інших, шо ти прям вроджений молодець. Впевнена, що якісь задатки мусили бути, інакше чим пояснити непереборну тягу, але легше мені ці задатки не зробили. Я дуже багато працюю над собою, це велика невтомна цілодобова праця - бути успішним ілюстратором. Я завжди собою незадоволена і завжди намагаюся зробити більше, ніж від мене вимагається.
Я дуже багато працюю над собою, це велика невтомна цілодобова праця - бути успішним ілюстратором.
Коли ти відчула себе ілюстратором з іменем?
Я не можу точно назвати цей момент. Я відчула це постфактум, вже коли оформила більше 40-ка книжок. До того я просто була зайнята зароблянням грошей.
Що було до Гуся? Чи були хіти і яка їхня доля?
У мене колись був персонаж Кіт Маркус. Він не дуже відомий в Україні, але був досить відомий в Росії і в Європі. Доля його схожа на долю Гуся. Його дуже сильно плагіатили, я навіть нещодавно бачила подушки в Ашані, але тоді я була надто маленька і не змогла протистояти цьому всьому, тому я його просто продала за сто доларів якимось людям, що жили глибоко в Сибірі, ще в 2013 році. Наскільки мені відомо, їх основний заробіток полягав у тому, що вони вічно з кимось судилися за права і вигравали ці суди:) Вже рік. як виключні права знову належать мені, але я поки що просто дала Маркусу спокій.
Які твої улюблені роботи, ілюстровані тобою книги?
Мені найбільше подобаються мої власні книги. Мені дуже подобається «Зуб» і «Пуп», які вийшли в видавництві «Книгаренька». Водночас мене дуже радує те, що я намалювала декілька нових книжок про Гуся і бачу різкий ріст і в написанні, і в ілюструванні, тож питання улюбленої роботи постійно змінюється:)
Що або хто вплинув на тебе як особистість?
Я людина без шкіри. Хоч здається, що я неймовірно сильна, мене дуже легко образити чи розстроїти. Я від цього не вмираю, але досить легко піддаюсь впливу і потім дуже довго пам'ятаю. Тому найбільше на мене впливають саме такі «подразники», як однокласники, які дико знущалися з мене і навіть били; викладачі, які казали, що в мене ні здібностей, ні задатків; одногрупники, які говорили, що я їм не рівня; роботодавці, які казали, що я нічого не варта… Інколи досі я чую подібне. Навіть від колег, деколи зі слів, які вони говорять позаочі. Мені від цього неспокійно і я намагаюся стати все кращою і кращою, щоб довести не їм, а самій собі, що я і справді чогось варта.
Я людина без шкіри. Хоч здається, що я неймовірно сильна, мене дуже легко образити чи розстроїти.
Улюблені художники, стилі?
Мій улюблений художник-ілюстратор Олівер Джеферс. Мені подобається те, як він дуже простими ілюстраціями розповідає історію. Саме це я вважаю найважливішим - донести свою думку, сюжет, життя.
Розкажи про перші комерційні замовлення. Поділися, як воно "народжувати" для когось?
Перші 5 років я працювала дизайнером, і тільки тоді я отримала замовлення на першу книжку для видавництва Веселка. Вона взагалі не схожа на те, як я малюю. Там були досить реалістичні зображення, мільйон правок і це було важко. Насправді важко. Зараз мої співпраці виходять значно легше, у мене є мої постійні замовники, їм відомо, чого від мене чекати. Часто люди звільняються з якоїсь роботи і, коли приходять на нову, ми продовжуємо співпрацю вже і там. Зі мною досить легко мати справу і більшість моїх замовників стають мені близькими друзями. Тому більша кількість замовлень приносять мені більше задоволення, ніж не.
Зі мною досить легко мати справу і більшість моїх замовників стають мені близькими друзями.
Скільки ти працюєш?
10-14 годин на добу. Є різна діяльність. Зазвичай генерування ідеї відбувається паралельно з якимись побутовими справами. Зараз велику частину часу займає паперова робота, а на малювання відходить все менше і менше.
Як ти встигла оформити скільки книжок?
Я сама збирала спочатку на весілля, а через деякий час на роди, потрібні були дуже великі суми, тому я просто майже не спала і нормально не їла рік. Зате встигла оформити за рік більше 38-ми книжок. (Так, я ненормальна:)
Чи є в тебе якісь нагороди чи особливі відзнаки?
Є декілька нагород з міжнародних конкурсів по дизайну, ще з часів студентства. Мене внесли в список з 25 найкращих ілюстраторів часів незалежної України, у 2017 році я визнана ілюстратором року за версією Барабуки, а у 2018 році мене внесли в список top30under30. Ну і, крім того, ще всякі незначні нагороди і 2-3 місця на різноманітних виставках і конкурсах.
Як поєднуєш дві ролі: мами й ілюстраторки?
Тяжко. Устиму всього рік, у мене були досить складні роди, а тоді я пішла від чоловіка і все лягло на мої плечі, хоча, воно десь там завжди і було.
Я постійно сподівалася, що всі ці заробляння грошей: спочатку на навчання, потім весілля, роди, меблі і прочєє - це останній ривок. Я постійно переконувала себе, що ще трохи і все стане на свої місця, але воно ніяк не ставало, я так і продовжую вигрібати це все з останніх сил. Я втомлена і виснажена. Якби не мої батьки і мій новий партнер - я б вже відкинула копитця. Я відчуваю, що Устиму мене бракує, хоч я постійно десь поруч, але я часто дуже роздратована і змучена, тому я стараюся якось себе відгородити від нього, щоб він незаслужено не отримав зайвої агресії.
Працюю я переважно вночі, коли син спить, або прошу маму побути з ним, якщо вже взагалі ніяк не справляюся.
Гусь і ко
Чи будуть у Гуся персонажі-друзі?
У нього час від часу з'являються друзі. В книжках є друг павук і черв'як:) А на самій сторінці поки все не постійно, і ці друзі - тільки тимчасове явище для кращого зображення ситуацій. Але побачимо, все може бути:)
Скільки часу витрачаєш на відповіді/перегляд 1000-ів коментів?
Перші декілька днів я ще читаю коментарі до попередніх постів, потім уже ні. Я завжди звертаю увагу на коментарі і відгуки, тож витрачаю досить багато часу. Часто я роблю історії саме на основі коментарів.
Ти вже маєш імунітет проти мудаків чи язвительні коменти тебе все одно чіпляють?
Не маю імунітету, мудаки ранять мене в саме серце. Не знаю, що з цим робити. Але і не певна, що з цим треба щось робити. Я реагую на це все і ведусь, але я справді щиро сподіваюся переконати мудаків в своїй правоті і зробити їх трошки меншими мудаками.
Не маю імунітету, мудаки ранять мене в саме серце.
Який буде Гусь, коли в нього все буде харашо? Що краще лайкають - "жестяк - все погано" чи, навпаки, "життя прекрасне"?
Лайкають правду. А про те, як у нього все буде харашо... Насправді у кого-кого, а у Гуся все якраз дуже непогано.
В чому секрет успіху Гуся?
Секрету немає. Правда. Тут немає якогось кейсу, який можна повторити і все спрацює так само. Єдине - варто бути нормальною адекватною людиною, тоді ймовірність успіху трішки більша:)
Чим він кращий за інших?
Він нічим не кращий за інших. Він такий, як і всі.
Чому Гусю треба ще вчитися?
Гусь ще малалєтка і дуже багато мудростей у нього є на якомусь інтуітивному рівні. Так що вчитися йому ще всього і багато.
Розкажи про плагіат і як боротися з тими, хто краде малюнки?
Це досить болюча тема. Скільки б у мене досвіду не було у цій боротьбі, я не можу дати якусь чітку пораду . Раніше я сказала б, що варто найняти дуже хороших адвокатів з самого початку, бігом реєструвати торгові марки і тоді впевнено воювати. Але зараз я не знаю. Враження, що це все одно в кінці марно, бо навіть маючи всі документи, ти програєш. Закон не завжди на боці правди.
Що це за сторінка барсука? Чому вона з'явилась?
Я відчула потребу у сторінці, де можу насправді себе ніяк не обмежувати у висловлюваннях. Тому відкрила БарСук:) Я все одно ще боюся там відкриватися на повну, як спочатку було на Гусі, але певна, що мені просто потрібен час.
Розкажи про хвилі приєднань і від‘єднань до твоїх сторінок, що вплинуло? Чи робить Гусь рекламу? Скільки підписників в фб та інста? Який рекорд був коментів та лайків до посту? Що це був за пост?
Чесно кажучи, статистика досить стабільна і середня. В тиждень на фейсбуці приєднується 800-1000 підписників, це органічний ріст. Зараз там 158 тисяч підписників. На сторінці інстаграму, здається, 58 тисяч підписників, там я за статистикою не слідкую. Раніше була реклама магазину товарів з Гусьом, але її запускала не я, і чесно кажучи, я не дуже була їй рада.
Про рекорд - напевно, пост, коли я народила) Тоді було щось 15 тисяч лайків і ціла купа репостів і коментарів. Всі раді Устиму.
Чи може Гусь жити своїм життям, без тебе? Сторінка Гуся в Росії робить сюжети свої оригінальні чи це все плагіат?
Скажу чесно, що я взагалі не слідкую за тією сторінкою російського Гуся. У ВКонтакті я не перевіряю, а на фб його заносить лише деколи і то його відразу починають чмирити мої підписники. Все, що я бачила - було краденим. Причому, якщо персонаж крадений у мене, то сюжети вони крадуть всюди, де тільки можна. У них явно там сидить штат художників, на якійсь жалюгідній зарплаті і штампує тих гусєй по кілька десятків на день. Але це глухий кут і поки воно працює, бо в це вкладають гроші і, звичайно, є прошарок людей, які готові цей продукт споживати. Але скільки це буде тривати - невідомо. Та і мені вже все одно.
Мій Гусь без мене якось зможе жити, але хіба це життя? Та і скільки? Мої підписники чуйні, розумні і насправді дуже інтелігентні й інтелектуальні люди. Вони знають мене, переживають за мене, а я переживаю за них. Ми часто ділимося нашими історіями з життя і я отримую дуже багато листів від них. Інколи радісних, інколи не дуже. Тож я впевнена, що вони відчують, коли мене хтось спробує замінити і накриється цей Гусь і все з ним мєдним тазом. Або, моїх прекрасних підписників з чудовим почуттям гумору і великим серцем, замінить не ясно хто.
Мій Гусь без мене якось зможе жити, але хіба це життя?
Про професію
Що порадиш замовникам для ефективної співпраці? Чи легко стати твоїм замовником?
Для ефективної співпраці раджу визначити, що вони хочуть, що їм треба і чи потрібна їм саме я. Дуже часто мені пишуть замовники, які хочуть «нам як Гуся», але так, шоб на Гуся не пахоже, так щоб стримано, тихо і давай за капєйкі, і так, щоб народ хавав. Але народ не ідіот. Тому такі підходи не працюють і варто, перед тим як писати, визначити, який результат ви хочете і хто вам для цього потрібен.
Моїм замовником дуже легко стати. Я можу зробити дуже багато різних речей і мені легко можна написати будь-коли і поговорити. Або навіть просто порадитись. Я адекватна і не кусаюсь.
Як порадиш художникам-початківцям шукати замовників і пробивати собі шлях? Як знайти свій стиль?
Я пораджу їм визначити свою кінцеву ціль, куди їм хочеться. А тоді багато читати, дивитися, цікавитись і малювати. Після цього ще малювати, а тоді ще малювати, а тоді в решту часу ше сісти помалювати. А тоді , коли це справді буде схоже на щось адекватне - показувати це спочатку всім підряд, дізнатися, шо це все фігня ніпанятна, а тоді знову малювати. А там все прийде.
Як визначити ціну своєї роботи?
Найнеулюбленіше моє питання. Ціна роботи - це та, яку отримавши, ти не розстроїшся.
Чи замовник завжди прав?
Ні. Дуже часто не прав.
Що б ти не малювала?
Якісь аморальні речі. Ну і расчліньонку б не малювала якусь , реклами сигарет-горілки.
Успіх, завдяки чи всупереч?
Всупереч всьому, завдяки тяжкій праці.
Про подарунки
Чи подобається тобі мерч з твоїми принтами? Чому подарунки з твоїм Гусем б'ють всі рекорди? Для кого вони?
Мені подобаються сумки, футболки і шкарпетки. Вони не дались мені тяжко. У випадку з сумками - Гіфті взяло на себе всю роботу і вони зробили дуже якісні сумки (алілуя) з замочками і кишеньками! Футболки просто прекрасні і ніубіваємі, хоч і білі. Не одразу знайшла хорошого партнера, але зараз все чудово. І дуже рада з шкарпеток Додосокс, бо додосокс чудові. Взагалі я люблю своїх партнерів:)
Тяжко дався календар, бо в дуже стислий термін треба було намалювати 400 малюнків. Думала мозгами поїду, але ні, жива! Думаю, вийшло гарно.
До того, що я особисто пропоную для мерчу, ставлюся дуже відповідально. Гуся роблю не для грошей, тому моя основна ціль не впихнути комусь якусь єрєсь і заробити, а зробити когось щасливішим.
Для кого? Для будь-кого. Товарів є дуже багато і для кожного знайдеться щось.
Гуся роблю не для грошей, тому моя основна ціль не впихнути комусь якусь єрєсь і заробити, а зробити когось щасливішим.
Світлана Грибенюк
Фото: Катя Акварельна
Читати також:
- 5 COOL STORIES ВІД АВТОРА ГУСЯ - НАДІ КУШНІР
- ІНТЕРВ'Ю З ХУДОЖНИЦЕЮ ЯРИНОЮ САЄНКО
- ЛУКБУК КОЛЕКЦІЇ "INSIDE" ЯРИНИ САЄНКО
- ЛУКБУК КОЛЕКЦІЇ "I NEED MORE"
