8 березня – міжнародне свято для та про жінок. Це день, що має глибоке історичне коріння, пов’язане з боротьбою за права жінок, рівність та справедливість. В Україні ставлення до нього різне: для одних це нагадування про феміністичні цінності, для інших — традиція дарувати квіти й привітання. Але що означає цей день для митців та Gifty?
У цій статті згадаємо історію цього свята, а також зібрали думки українських ілюстраторів (і не тільки) про значення 8 березня для них. Вони розповіли, як сприймають це свято, чи відзначають його, ким надихаються та як воно впливає на їхнє мистецтво.
Трішки історії: як з’явилося свято 8 березня
8 березня або Міжнародний день за права жінок має давню історію, пов’язану з жіночими протестами та боротьбою за рівні права. Його витоки сягають кінця XIX-початку XX століття, коли жінки в різних країнах почали організовувати акції протесту, вимагаючи покращення умов праці, рівної оплати та виборчих прав.
Однією з перших масштабних подій став марш текстильниць у Нью-Йорку 8 березня 1857 року. Жінки вимагали скорочення робочого дня, покращення умов праці та припинення дискримінації. Вже у 1908 році в Нью-Йорку відбулася ще одна значна демонстрація, де понад 15 000 жінок вийшли на вулиці з вимогами рівної оплати та права голосу.
У 1910 році Клара Цеткін, німецька соціалістка та борчиня за права жінок, запропонувала ідею відзначати Міжнародний день жінок на конференції в Копенгагені. Вперше це свято офіційно відзначили в 1911 році в кількох європейських країнах.
У СРСР 8 березня стало офіційним святом у 1921 році, підкреслюючи його революційний характер. Радянська влада використовувала це свято для пропаганди ідеї рівноправ’я жінок у соціалістичному суспільстві. У ті часи акцент робили на трудові досягнення жінок, їхню участь у виробництві, будівництві та політичному житті країни.
Жінок заохочували працювати нарівні з чоловіками, отримувати освіту та брати участь у партійній діяльності. Водночас це супроводжувалося подвійним навантаженням: вони мали не лише працювати, а й виконувати всі домашні обов’язки, адже система не створювала реальних умов для справжньої гендерної рівності. 1965 році радянська влада зробила цей день офіційним вихідним. Але поступово він втратив свій політичний зміст і став святом «жіночності, краси та весни». У цей день чоловіки дарували жінкам квіти, подарунки, говорили компліменти, а в медіа утверджувався образ жінки як берегині домашнього вогнища.
Українські ілюстратори (і не тільки) про 8 березня
А що ж зараз? Читайте нижче думки таких українських ілюстраторів як Ольга Гайдамака, Альбіна Колесніченко та Євген Берд. А наприкінці статті додали коментарі засновниці Gifty Світлани Грибенюк та виконавчої директорки Наталії Романів-Чикової.
Ілюстраторка Ольга Гайдамака про свято 8 березня
-
Як ви ставитеся до 8 березня? Чи святкуєте? Кого вітаєте зазвичай?
Ще кілька років тому я сприймала 8 березня більше як свято весни та краси. Але з часом почала глибше розуміти його справжнє значення — боротьбу жінок за свої права. Адже ще сто років тому вони не мали права голосу, доступу до освіти чи рівної оплати праці. Завдяки тим, хто пройшов цей складний шлях, сьогодні ми маємо більше можливостей — і водночас продовжуємо боротьбу за рівність.
Проте важко одразу позбутися радянських уявлень про цей день. З дитинства 8 березня для мене асоціювалося насамперед із виокремленням жінок через їхню красу та ніжність. У школі та вдома це було свято квітів, подарунків і компліментів, але без особливого акценту на його історичне значення.Тому я радо приймаю вітання та квіти від чоловіка — це приємно, не заперечую. Також вітаю рідних, бо для них це важливо.
-
Як ви вважаєте, яке значення має 8 березня в сучасному українському суспільстві?
В сучасному українському суспільстві 8 березня залишається важливим днем, адже питання гендерної рівності все ще актуальні. В Україні досі існує розрив в оплаті праці між чоловіками та жінками, а також багато стереотипів щодо жіночої ролі в сім’ї та інших сферах життя.
Тому важливо продовжувати інформаційну роботу та боротьбу за рівні права. Зокрема, варто змінювати підхід до цього свята ще зі шкільних років, пояснюючи дітям його справжнє значення — як день боротьби за права жінок, а не просто «свято весни та краси».
-
Чи впливає цей день на вашу творчість?
Цей день особливо не впливає на мою творчість. Колись я створювала кілька ілюстрацій до 8 березня, але, на жаль, вони не були присвячені саме темі жіночої боротьби. Втім, ця тема важлива, і, можливо, в майбутньому я ще до неї звернуся.
-
Чи є у вас жінки (з родини, художниці, активістки, історичні постаті), які вас надихають? Розкажіть, будь ласка, детальніше.
Мене надихає безліч жінок — як ті, кого я добре знаю особисто, так і ті, за ким слідкую в соцмережах, а також відомі українські постаті. Це жінки, які волонтерять, воюють, рятують життя, досягають успіхів у своїй справі та роблять величезний внесок у розвиток країни. Україна має багато сильних, розумних і сміливих жінок, і вони надихають беззаперечно.
-
Які слова або побажання ви хотіли б сказати жінкам (та й усім) у цей день?
Хочу побажати всім більше розуміння та підтримки одне одного. Пам’ятайте дбати про себе, свої сили та мрії. І найголовніше – підтримувати наше військо та робити все можливе для перемоги.
Колекція “Душа народу” Ольги Гайдамаки
Ілюстраторка Альбіна Колесніченко про свято 8 березня
-
Як ви ставитеся до 8 березня? Чи святкуєте? Кого вітаєте зазвичай?
Для мене 8 березня зараз – день боротьби за жіночі права, за рівність, соціальну справедливість і гідність. Це привід згадати скільки сильних, сміливих, впливових жінок є і було в історії нашої країни. Завдяки яким відбулись потужні зміни, які роблять в тому числі моє життя кращим. І гарний поштовх продовжувати цю боротьбу далі і займати активну позицію.
На жаль, через нав‘язування радянських стереотипів, раніше я сприймала це свято як «свято весни-краси», «всі дівчата – тендітні квіточки», що геть змінювало основний контекст цього дня. Якщо раніше я вітала маму, сестру, подруг квітами, бо вони дівчатка, зараз – тому що вони успішні підприємиці, зооволонтерки, військовослужбовиці, громадські активістки і ті, що своїми діями роблять наше суспільство, без перебільшень, сильнішим.
Я дуже тішусь, що я переосмислила значення і сприймаю цей день як поштовх до дій і нагадування собі як багато я можу. І як ще більше – об‘єднавшись. Він про впевненість, силу, рішучість, сестринство.
-
Чи впливає цей день на вашу творчість?
День боротьби за права жінок надихає мене і в творчості на створення ілюстрацій. Завдяки яким можна нагадати як про здобутки, так і я про важливі соціальні проблеми навколо яких необхідно об‘єднатись.
-
Чи є у вас жінки (з родини, художниці, активістки, історичні постаті), які вас надихають? Розкажіть, будь ласка, детальніше.
Найбільше моє натхнення і гордість зараз – це жінки, які виборюють нашу свободу. В лавах ЗСУ зараз майже 70 тисяч жінок, які щодня ризикують своїм життям. Дуже захоплююсь військовослужбовицею Оксаною Рубаняк, бойовою медикинею Аліною Михайловою і громадською діячкою Татою Кеплер, яка забезпечує тактичну медицину в місця, куди не можуть доїхати лікарі і рятує цим тисячі життів.
Тому мій подарунок собі в цей день – донатити в фонди, які підтримують жінок у війську і захищають їх права в армії ( для мене це БФ «Ветеранка», проєкт Тати «Птахи»).
-
Які слова або побажання ви хотіли б сказати жінкам (та й усім) у цей день?
Важливо пам‘ятати, що рівність - це не привілей, а право. І кожна жінка має це право бути вільною, захищеною і почутою. А наша боротьба і дії зараз - є основою у створенні країни, в якій свобода і рівність є нормою.
Колекція "Рівновага" Альбіни Колесніченко
Ілюстратор Євген Берд про свято 8 березня
-
Як ви ставитеся до 8 березня? Чи святкуєте? Кого вітаєте?
Це нагадування. Мені здається це не та подія, яку треба "святкувати", це та подія, про яку треба пам'ятати і розповсюджувати, бо це не щось завершене. Ми усвідомлюємо, чого досягли, але головне тут, як на мене, думати про те, що це процес і він насправді дуже довгий, на жаль. Особисто я вітаю маму і дружину, а всіх інших — подумки :)
Якщо чесно, то з дитинства у школі це завжди просто був "день дівчат", і мені насправді трохи сумно, що з дитинства людей до цього привчають. Це якось поверхнево, поздоровляємо вас в цей день з тим, що ви жінка! Але в дорослому віці, чим більше спілкувався з жінками з активною позицією (а таких людей в професіоналах і митцях — більшість), тим краще розумів і їх фрустрацію з поверхневістю свята, і те, про що насправді треба згадувати у цей день.
-
Як ви вважаєте, яке має значення 8 березня в сучасному українському суспільстві?
Мені важко про це щось сказати, бо я насправді не жінка, тому я можу не розуміти всіх ваших щоденних складнощів. Але загалом значення дуже просте — доносити до суспільства, що воно не ідеальне і досі має проблеми щодо відношення до жінок, як в робочому, так і в побутовому середовищі.
-
Чи впливає цей день на вашу творчість?
Не дуже, бо знову ж таки, ця дуалістичність свята призводить до того, що особисто мені не завжди зрозуміло, що я можу зробити, що треба зробити, і як не образити ту чи іншу частину людей. Звичайно, я створював і листівки, і побажання, але достатньо нейтральні.
-
Чи є у вас жінки (з родини, художниці, активістки, історичні постаті), які вас надихають? Розкажіть, будь ласка, детальніше.
Ну, по-перше, звичайно, моя дружина:) На відміну від мене, у неї неймовірна цілеспрямованість і життєрадісність, от просто дивишся на неї і хочеться теж щось робити і радіти. І вона відмінна у всьому, за що береться. Взагалі я в цілому дуже поважаю людей, які просто йдуть і ламають стіни. Наприклад, як Ольга Руднєва (Superhumans), вона просто неймовірна у тому, що робить. Тільки що побачив, що вона увійшла в список 100 найвпливовіших жінок світу, і як людина, знайома з нею і її роботою, я абсолютно з цим згоден. Це ті люди, які по-справжньому змінюють світ.
-
Які слова або побажання ви хотіли б сказати жінкам (та й усім) у цей день?
Я хочу вам побажати, щоб життя було нудне (а не так як зараз) і ви бачили літачки у небі; щоб такі свята були більше непотрібні, адже "боротьба" закінчилась і ви перемогли; ну і простої людської поваги, вдячності і розуміння.
Світлана Грибенюк, засновниця Gifty
Так, я дійсно люблю 8 березня. І так, для Gifty це класний інфопривід — не буду цього приховувати. Але цей день для мене — це не про “комерцію”, а про справжню жіночу солідарність.
Ще з дитинства я готувала подарунки для мами, сестри. Зараз кожного року в березні збираю подруг на хенд-мейд посиденьки. Маленькі презенти, щось смачне, душевні розмови й спільна творчість. Для мене це не просто традиція, а можливість сказати одна одній: “Ти неймовірна. Як добре, що ти є”. Особливо зараз, під час війни, коли всі ми трохи (або й більше, ніж трохи) травмовані й потребуємо підтримки.
Мені здається, що зрозуміти жінку по-справжньому може лише жінка. І цей день — хороший привід зустрітися, побути разом, поділитися всім, що на душі, і відчути, що ти не одна.
У моєму житті є інші сильні жінки, які надихають мене щодня. Наприклад, дитячий психолог Світлана Ройз. Я мама 5 дітей і вдячна, що часто знаходжу в її постах, книгах та лекціях відповіді на питання що мене турбують. Під час війни в неї багато корисних порад для стресостійкості.
Також захоплююся Лерою Бородіною. Її лекції й курси — це не лише про бізнес, а й про сміливість мислити широко, ділитися своїм досвідом і підтримувати інших.
І ще одна жінка, яка варта захоплення, — Зоя Литвин. Вона створює проєкти, які змінюють українську освіту, вміло поєднуючи соціальне й комерційне. Це не просто про бізнес, а про справжній вплив на суспільство.
Для мене 8 березня — це не про “обов’язкові квіти” чи “чергові привітання”. Це про справжнє спілкування, про маленькі радості й можливість підтримати одна одну.
Тому, якщо у вас є можливість, зробіть комусь маленький подарунок чи просто скажіть теплі слова. Це точно не зайве, особливо зараз.
Наталія Романів-Чикова, виконавча директорка Gifty
На мою думку, свято досі зазнає трансформацій. З одного боку, багато хто ще сприймає цей день як свято жіночності, з іншого – щораз більше людей розуміють його справжню суть. Українське суспільство змінюється, і я бачу, як дедалі більше жінок і чоловіків починають замислюватися про гендерну рівність, та важливість боротися за права жінок.
Для мене 8 березня – це не «свято весни та краси», а, перш за все, день боротьби за права жінок. Це день, коли варто говорити про рівність та досягнення жінок. Я не святкую у традиційному сенсі (з квітами й цукерками). Для мене це привід нагадати собі й іншим, як важливо продовжувати відстоювати права жінок.
Єдине що, вітаю маму та хрещену, бо для них це свято залишилося святом "ніжності". А своїх ровесниць вітаю зі змінами в суспільстві, дякую жінкам, які не бояться творити ці зміни.
Мене надихають ті жінки, хто не боявся змінювати історію. Це українські діячки, як Леся Українка, яка ламала уявлення про жіночу роль у суспільстві, а також сучасні активістки, які борються за права жінок, відстоюють роль жінок в кар’єрі та творчості.
Наостанок скажу, що жінки – сила. Пам’ятайте про свою цінність, підтримуйте одна одну, і нехай кожен день буде днем рівності, самореалізації та можливостей. Світ змінюється, і ми разом творимо ці зміни.
