Це настільки чіпляє людей за живе, що картина однієї з українських ілюстраторок стала іконою в католицькому храмі Неаполя. Митці воюють на своєму власному фронті, а їхні малюнки надихають та підтримують людей по всьому світу.
Gifty завжди працював у тандемі з українськими ілюстраторами. Це одна з базових ідей бренду. Отже сьогодні хочемо показати роботи наших локальних митців, які не мовчать про війну.
Оксана Драчковська
Дизайнерка та ілюстраторка дитячих книжок, Оксана малювала ілюстрації, в яких було багато сонця, радості і тепла. А потім прийшла війна.
«Ніколи не думала, що буду малювати такі ілюстрації… але зараз інше не малюється. Все, що всередині, то і виходить таким чином…»
Сторінки Оксани у фейсбуці українською та в інстаграмі англійською.
Сергій Майдуков
Сергій Майдуков @sergiymaidukov відомий український ілюстратор, якого ми знаємо вже не один рік і з яким зробили спільну колекцію "ADDICTIVE". Спеціалізується на журнальній ілюстрації, любить робити постери, книжкові ілюстрації, працювати з керамікою. Роботи Сергія можна побачити у виданнях The Washington Post, «Куншт», Financial Times. А після початку війни він став ще й художником-колумністом у німецькому @zeit, а також намалював обкладинку для березневого The Guardian Weekly.
Сергій малює те, що бачить навколо себе в Україні і розповідає про, що відбувається, величезній кількості людей по всьому світу.
«Я в Києві, бо люблю його і люблю Україну. Я не взяв зброю до рук, тому що не маю вмінь і тому що страшно, і хочеться до останнього це відкласти. Я намагаюсь, хоч і з не високою ефективністю, робити логістику для ЗСУ і тероборони на машині, що мені її дала моя подружка і сама надійна робоча партнерка @natasha___tkachenko, що також в Києві, і робить багато, і вигадує, і кординує людей. <...> Моя мама ліпить для армії в Трускавці вареники, Таня @dzvinka.ceramics плете для армії сітки і дбає про нашу доньку у Львові, де їх прихистили як рідних вдома в @andriana.chunis. <...> Ще я намагаюсь малювати, хоча з нинішнім станом мені це дається не просто. Україна вистоїть, тому що наші люди – це неймовірна сила духу».
Маша Фойя
Маша Фойя також є авторкою подарунків Gifty, з якою зробили чудові фартуки, екосумки, блокноти та постери в колекції "I NEED MORE". Маша займається книжковою та журнальною ілюстрацією. В її портфоліо співпраця з журналами «SHO», «Panorama Magazine», «Pride Україна», «Видавництвом Старого Лева», видавництвами «Віват», «Клуб Сімейного Дозвілля» та іншими.
Сьогодні Маша, як і багато хто з колег, малює війну. Її перу належить обкладинка квітневого номера The Guardian Weekly.
Більше робіт Маші в її інстаграмі @foya_illustrations.
Микола Коваленко
Графічний дизайнер та артдиректор з України, який нині живе в Словаччині. Працював дизайнером у міжнародних рекламних агенціях Publicis, FCB, LOWE, Saatchi & Saatchi. Займає активну соціальну позицію, є ініціатором низки міжнародних проєктів, проводить персональні виставки. Тож, звичайно, не міг бути осторонь подій.
З початку війни щодня малює постер, присвячений Україні.
Олександр Шатохін
Саша – художник-ілюстратор з Сум, з яким ми співпрацюємо ще з 2020 року і вже створили разом три колекції подарунків: "Inspiring", «Неймовірний Київ», а також колекцію патріотичних подарунків «Паляниця». Олександр багато малює для видавництв дитячих книжок, серед яких «Крокус», «Maмiно», «Видавництво Старого Лева». Завдяки виставкам, організованим київським клубом ілюстраторів Pictoric, роботи Саші побачили в багатьох містах Європи.
Зараз розповідає світу про війну в Україні через ілюстрації у @shat.art88.
«Буду малювати книжку про війну, точніше про час після війни, з надією на майбутнє, на життя. Бо війна - завжди смерть. Недаремно мене затягнуло в формат «тихих» книжок, бо саме такою буде моя книга, тому що іноді слова просто зайві…»
Женя Полосіна
Женя Полосіна − ілюстраторка та принтмейкерка. Разом з колегою Анною Іваненко заснувала в Києві візуальну студію «Сері/граф». Є кураторкою одного з курсів в Projector. Серед робіт Жені завжди були ілюстрації на соціально-значущі теми, наприклад, плакати до Kyiv Pride 2017/2018.
Сьогодні продовжує малювати, доповнюючи свої ілюстрації текстами англійською, українською та російською (Instagram, Facebook)
«Все найголовніше тепер відбувається вночі. Якщо у вас не гучні сирени, безпечний регіон або надійне укриття, то ранок – найстрашніший час.
Двадцять шість нових повідомлень. Це двадцять шість бомб або двадцять бомб і шість повідомлень про повітряну тривогу? Чи шість бомб, один прорив хімічних відходів та дев'ятнадцять тривог за ніч у містах? Чи просто нова заява Байдена з іншої часової зони?
Я спала добре, у нас не було сирен. У Києві за ніч було шість сирен та чотири бомби.
Я дуже хочу до Києва, додому».
Христина Валько
Христина художниця, ілюстраторка та арт-терапевтка. Після початку війни зібрала волонтерів, які допомагають з реабілітацією дітей у львівському навчально-реабілітаційному центрі «Мрія». Для них організовують арт-терапевтичні класи, де діти малюють, ліплять з глини тощо.
«Ми рухаємось до перемоги кожен на своєму фронті. Моя опора в цій війні – це діти. І наша арттерапевтична армія працює не покладаючи рук», – каже Христина.
Віта та Віка Лопухіни
Віта та Віка сестри-художниці. Займаються каліграфією, ілюстрацією, графічним дизайном, шрифтами, розробкою логотипів. З Вікою маємо спільну колекцію "BLACK&WHITE". Багато їхніх робіт нині присвячені Україні. Дівчата також ведуть спільний фейсбук та інстаграм @vikatavita, де діляться зі своїми клієнтами графічними та текстовими історіями.
Максим Паленко
Менше року тому Gifty з Лесем Подерв’янським випустили провокаційну інтерактивну колекцію з цитатами Митця. Чудові ілюстрації для неї намалював талановитий художник і книжковий графік Максим Паленко (@maksympalenko). Максим народився в Новоолександрівці на Дніпропетровщині, навчався у Львівській академії друкарства. Нині живе у Львові. Є ілюстратором багатьох книг видавництв «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та «Видавництво Старого Лева». Окрім малювання складає пісні, веде свою сторінку у фейсбуці, де інколи буває дуже гострим на язик.
Зараз з притаманною прямотою малює злободенні ілюстрації, «присвячені» росії.
«Я не дуже люблю коли оце називають культурним фронтом бо фронт це все таки там, де працюють наші Воїни і Волонтери а ми – лише одна з малесеньких ланок, яка в своєму сегменті, сподіваюся, виконує свою невеличку функцію».
Марися Рудська
Художниця з України, яка зараз живе у Великобританії. Улюблені теми Марисі – дитяча та природнича ілюстрація. Вона малює для книжок, журналів, листівок. Серед іншого співпрацювала з Товариством Охорони птахів України – малювала ілюстрації для календаря з фауною Карпат. Також співпрацювала з Всесвітнім фондом дикої природи (WWF). Навіть у її малюнках про війну бачимо відлуння цих тем.
Інстаграм мисткині @marysya_rudska.
Марта Кошулинська
Художниця та книжкова ілюстраторка зі Львова. До війни малювала дитячі ілюстрації, а зараз спільно з благодійним фондом «Рідні» допомагає евакуйованим дітям, що постраждали від наслідків війни. Долучитися можна на її сторінці у Facebook.
Також Марта продовжує малювати.
Нікіта Тітов
Нікіта @nikita_v_titov займається живописом, графікою, дизайном, робить книжкові ілюстрації. Говорить, що через малювання йому краще вдається висловити думку ніж словами.
Про нього кажуть, що він художник-філософ. Адже його ілюстрації завжди мають глибокий сенс. Теми також обирає непрості. Наприклад, малював серію постерів про Голодомор. Зараз зображає війну. Проте він також любить малювати про кохання. Каже: «Вірю, що буде такий час у країні, коли ця тема буде головною».
Марина Соломенникова (marinoss_art)
Марина – та сама художниця, що створила «Київську мадонну». Картина намальована за фото угорського журналіста Андраша Фьольдеша, зробленого в київському метрополітені. Завдяки соцмережам дівчина з фото, якою виявилася 27-річна киянка Тетяна Блізняк, фотожурналіст та художниця дізналися один про одного.
Саме знімок надихнув @marinoss_art зобразити матір з немовлям, яка стала символом усіх українських матерів, що ховаються від російських загарбників у бомбосховищах. Перед іконою, яка нині висить у храмі в Неаполі, вже проводять богослужіння.
«Де б ми не були – Україна в наших серцях та думках».
Світлана Гриб
Світлана Гриб — українська художниця та ілюстраторка з Києва. Є адепткою апсайклінгу – творчого методу, в основі якого лежить використання відходів та сміття у якості матеріалів для створення предметів мистецтва. Світлана заснувала майстерню Лісова 3.
«Образ дівчини навіяний спогадами про Арію Старк і трансформацію її персонажу. В процесі малювання ескізу шукала інформацію про забобони та народні вірування наших пращурів про обстригання волосся. На Звенигородщині, наприклад, стрижене волосся запікали у хлібі і потім пускали за водою) думаю з цими косами вийшла б гарна паляниця)...».
Грася Олійко
Художниця і письменниця з Києва, авторка пікчербуку «Історія, яку розповіла Жука». До повномасштабного російського вторгнення співпрацювала з книжковими видавництвами. Влітку 2019 року мала свою першу персональну виставку. В своєму інстаграмі @grasya_oliyko ділиться не лише ілюстраціями, але й пронизливими віршами про війну в Україні.
Навіть короткі підписи під ілюстраціями Грасі можуть сказати більше ніж можна прочитати в новинах. Підпис під ілюстрацією зліва: «Сім‘я готує обід у своєму дворі, розбомбленому російськими окупантами. Їх будинок згорів».
Андрій Єрмоленко
Український художник, ілюстратор, дизайнер. Арт-директор журналу «Український тиждень». Він є автором шевронів батальйонів «Донбас» та «Азов». Також відомий яскравим трактуванням образів Шевченка, Нестора Махна і «Мами Анархії». Звичайно, така людина, як Андрій Єрмоленко, не могла бути осторонь війни.
Ann Khomych
Ілюстраторка, графічна дизайнерка та волонтерка зі Львова. Періодично створює роботи для благодійних NFT проєктів. Вона малює власні емоції у реальному часі та події, що відбуваються просто зараз. Наприклад, одна з її ілюстрацій присвячена 11-річному хлопчику, який сам дістався до Словаччини. В інстаграмі її можна знайти під іменем @chornaptaha.
Юлія Тверітіна
Ілюстраторка з Києва, яка зараз живе в Китаї. У 2020 створила коротку графічну історію про життя в умовах карантину. А сьогодні в неї інша страшна тема. Страшніша, ніж будь коли до цього. Ілюстрації Юлії засновані на розповідях друзів-очевидців, звичайних людей, світ яких назавжди змінився 24 лютого 2022 року.
Пише англійською в @yuliiatveritina для своїх підписників з різних країн.
«Про війну дізналася вранці, мені потелефонувала мама та сказала “здається, почалося”. Я не вірила до останнього, доки з вікон батьківського дому не стало видно дим над Ірпенем».
Anta Frirean
Художниця і візуальний дизайнер з України, більш відома як @anta_arf. Нині живе в Німеччині (поїхала ще до війни). Малює фантастичні та казкові ілюстрації, комікси, фанарт, багато працює з колажами. Періодично проводить творчі зустрічі та майстер-класи у Києві. Нині її живі та емоційні ілюстрації присвячені Україні.
«Я не солдатка, не військова, не лікарка. Я не на передовій. Я не маю автомату - але маю свій голос і серце.
Олівець в моїй руці – мій власний меч, один з тисяч у армії, що боронить світ від ошалілої чорної погані, що принесла вогонь та кров.
Кожен і кожна сьогодні воює з усіх сил, усі на своїх фронтах.
#УкраїнаПереможе✨»
Мар'яна Микитюк
Мар'яна працює з книжковою та рекламною ілюстрацією, а також з ілюстраціями для упаковок, тканин, сайтів і журналів. Робила ілюстрації для журналу «Куншт», видавництв «Віват», «Смолоскип», «Видавництво Старого Лева». У своїх соцмережах (@mariana.mikitiuk) розповідає історії про війну в текстах та малюнках.
«Наша свобода більша за нас і сильніша за темряву. Я ніколи так не вірила у свій народ, як зараз. Незалежно від розміру та сили ворога, світло переважатиме».
Якщо тобі сподобався цей матеріал, почитай також:
